Жінки, які пов’язані з Едмонтоном, були одними з перших у Канаді, хто увійшов у професію архітектори, в якій найчастіше домінували чоловіки.
В Едмонтоні виросла Аліса Росс, яка зробила великий вклад не тільки в своє місто, але і у всю Канаду. Вона стала першою жінкою, яка закінчила успішно факультет архітектури і запустила в Едмонтоні Ross Home Plans. Ця жінка показала всім, що досягнення і виклики можна вирішити швидко і ефективно. Детальніше на iedmonton.
Невелика біографія Аліса Росс
З дитинства Аліса мріяла стати інженером, приклад вона брала зі свого тата. Життя Зеферіна її батька пов’язане з прикордонною інженерією – складанням схем Канадської залізниці на захід і контролем проєктів водних шляхів.
Аліса обрала для себе архітектуру і навчання в цій сфері. Вона подала заявку до Школи дизайну в Род-Айленді в Провіденсі. Там вона мала навчатися з двоюрідними братами. У 1907 році мрія дівчини здійснилася, вона була прийнята до школи і стала єдиною жінкою в класі. Через три роки вона стала першою в Канаді, хто мав диплом архітектора.
Початок кар’єри
Спочатку дівчина робила проєкти для свого батька, який прокладав муніципалітети та зрошувальні канали з домашньої бази в Калгарі. В ті роки вона стала «Аліс», її сукня була стильна, темні хвилясті пасма волосся увінчані красивим капелюхом. Вона ніколи не втрачала почуття стилю і жіночності.
У 1914 році Аліса поїхала до Університету Альберти, де тоді була розташована школа архітектури, щоб скласти іспит, який потрібен для реєстрації в Асоціації архітекторів Альберти. Їй потрібно було складати екзамен, щоб вступити до спілки. В Аліси все вийшло, вона склала екзамен успішно, і її прийняли в якості члена Асоціації архітекторів.
На жаль, Асоціація нічого не дала, бо жінка певний час не могла знайти для себе гарну роботу. Скрізь, куди вона зверталася, їй відмовляли, бо всі звикли брати на роботу виключно чоловіків. Варто зазначати, що перша посада, яку обійняла Аліса – секретар в компанії, яка займається лісозаготівлею.
На своїй роботі вона познайомилася з Г’ю Россом і обрала його своїм чоловіком. Г’ю був керівником лісосховища. Одружилася пара в жовтні 1917 року і попрямували машиною до Вальдека.
Коли жінка народила 3 дітей, її кар’єра архітектора пішла на спад. В неї не вистачає часу на роботу і родину. Її чоловік в зв’язку з переїздом передав свою посаду синові боса, сам очолив магазин Duffield Trading Company.
Коли настала велика депресія, магазин не приносив грошей. Незважаючи на складнощі, Аліса була напоготові почати працювати, щоб сім’я не бідувала. Тоді жінка відігравала важливу роль в католицькій громаді, вона очолила роботу з демонтажу та перенесення церковної будівлі із Стоун-Плей.
У 1941 році сталася велика біла, Г’ю чоловік Аліси помер від серцевого нападу. Магазин перейшов під керування жінки. Це тривало кілька років, коли вона зрозуміла, що не бажає займатися бізнесом, Аліса забрала доньок і переїхала з ними назад до Едмонтона.
Великі зміни
Саме тоді, вона зробила архітектуру своїм головним заняттям. Спочатку вона займається проєктуванням будинків для власника господарського магазину. Літня робота переконала жінку продовжити навчання в Школі дизайну Род-Айленда. Залишивши дітей, вона пройшла кілька курсів, а потім поїхала додому.
Повернувшись в Едмонтон жінка запустила Ross Home Plans. Вона користувалася унікальною концепцією. Зробила великий каталог проєктів будинків і запропонувала клієнтам. Місцева газета висловлювала великі надії на її підприємство.
Таким чином, підприємство почало активно розвиватися, приносити гарний дохід. Алісу почали запрошувати містяни, влада для проєктування і будівництва важливих будівель в Едмонтоні.
