Кар’єра футболіста нерідко нагадує історію дитячої казки, коли мати відправляє сина у пошуках кращої долі і, в підсумку, з часом син повертається, але на жаль не завжди. Можливо, не найкраще порівняння, та все ж бувають непоодинокі випадки, коли спортсмен залишив рідне місто і наміру повертатися до Батьківщини немає, але наш герой не забув своє коріння і після 22 років мандрів взяв курс додому, щоб передати досвід наступному поколінню, який здобув за чималий етап свого життя. Більше на сайті iedmonton.
Історія Ларса Гіршвельда
17 жовтня 1978 року в середмісті Едмонтона народився майбутній страж воріт збірної Канади з футболу. Дитячі та юнацькі роки пройшли у столиці Альберти.
Свої перші кроки у юнацькому футболі зробив у віці 19 років в напівпрофесійному клубі з рідного міста “Едмонтон Італ Кенедіанс”, та першим професійним клубом для Ларса став колектив “Едмонтон Дрилерз”, у якому голкіпер відіграв в різновид футболу “indoor-футбол” 1 рік. Додамо, що цей вид гри схожий на хокей, де все відбувається на схожому закритому майданчику на штучному покритті.
Першим викликом у великому футболі став візит до Німеччини у клуб першої Бундесліги “Енергія ІІ”, де наш земляк провів 3 роки.
Наступні 16 років для Ларса стали повноцінною туристичною пригодою у вигляді виступів за 14 різних футбольних клубів і, певне, за цей час футболіст навіть не встигав розбирати валізи, як потрібно було брати курс в інше місто. Приємно, що серед всіх цих колективів були три з Канади. Звісно, що серед тієї плеяди команд були й такі, які в світі футболу вважаються статистами, але й були такі, яких можна вважати ТОП клубами Європи, серед яких “Лестер” і “Тотенхем Хотспур” (Англія), “ЧФР Клуж” (Румунія). Відзначимо, що саме захищаючи кольори “лисиць” та “шпор” наш земляк встиг провести чимало часу на євроарені – 22 поєдинки – і тим самим лише вкотре підтвердив реноме талановитого футболіста. Крім вищезгаданих колективів голкіпер провів роки кар’єри в таких країнах, як Шотландія та Норвегія, і це все враховуючи вищезгадані.
Збірна і власні досягнення
Не так багато голкіперів з країни кленового листка можуть похизуватися тим, що 13 років були незмінним гравцем своєї національної збірної. Особливо пам’ятним для Ларса став 2002 рік, коли разом зі збірною дійшли до півфіналу Кубка Конкакаф. В тому турнірі нашого земляка було визнано кращим голкіпером турніру. В п’яти матчах збірної на турнірі Ларс дозволив лише 4 рази розписатися суперникам в своїх воротах. Саме успіх на тому турнірі привернув увагу скаутів “Тоттенхема”, і кульмінацією тієї історії було підписання контракту на 1 рік зі “шпорами”.
Свої бутси повісив на цвяхи в 2016 році і незабаром, через три роки, розпочалася стежина тренера, як це нерідко буває в житті футболіста, адже свій досвід потрібно передати наступним поколінням.
Тренер і шлях додому
Щоб не оприлюднювати імена, лише скажемо, що в новітній історії канадського футболу були випадки, коли гравець з Едмонтона не те, що не повернувся додому, а й змінив паспорт, чого не скажеш про Ларса. Іменитий гравець в 2019 році повертається у рідне місто, щоб передати досвід молоді і поділитися своїми досягненнями. Саме з того року Ларс, вже в статусі тренера, вчить молоде покоління голкіперів у складі тренерського штабу “ФК Едмонтон”.
Варто додати, що Ларс входить до плеяди найдорожчих футболістів Канади, який за часів футболіста максимум оцінювався у півтора мільйона євро.
Тернистий шлях Ларса закінчився вдома і це неймовірно тішить, що талановиті люди повертаються до столиці Альберти, щоб продовжувати творити на благо Батьківщини, тож варто всім майбутнім зіркам футболу нашої держави не забувати про своє коріння, про свій Едмонтон.
