Генрі Шимізу був найкращим пластичним хірургом в Едмонтоні. Все своє життя чоловік провів в Едмонтоні лікарні Університету Альберти. Він насолоджувався можливістю вивчати нове покоління, ділитись власним досвідом, навчав резидентів і студентів-медиків. Далі на iedmonton.
Як талановитий художник, він створив чудові олійні картини на основі спогадів з дитинства інтегрованого в долині Слокан. Цей лікар зробив великий внесок в канадську пластичну хірургію.
Як все починалося
Генрі народився в Принс-Руперті, Британській Колумбії в 1928 році. Його батько Шотро Шимізу працював в Едмонтоні на залізниці. Генрі віддали на навчання до медичного університету Альберти, бо там надавали якісну і доступну освіту для всіх студентів, у тому числі і для японців.
Хлопця прийняли до університету, навчання він закінчив у 1954 році. Ординатуру із загальної хірургії він закінчив у 1960 році. Начальник хірургічного відділу лікар Волтер Маккензі, організував для Шимізу курси пластичної хірургії, які проходили тоді в Нью-Йорку, вони домовилися, що після їх закінчення Генрі знову повернеться до Едмонтону.
Чоловік почав навчатися на цих курсах в університеті Піттсбурга, його наступником став лікар Віллі Вайт, шанований хірург, чия практика включила косметичну хірургію та лікування опіків.
У 1962 році Шимізу повертається знову до Едмонтона і відкриває в медичному альбертському університеті відділ пластичної хірургії. Програма стала досить відомою у всій провінції, бо завдяки їй вдалося отримати неймовірні досягнення в лікуванні опіків. Протягом більшої частини своєї кар’єри видатний хірург Шимізу оперував руки, лікував опіки, пришивав кінцівки тіла людям, які їх позбавлялися.
Перша пересадка руки в Канаді
Цікава і складна ситуація, а точніше справжнє відкриття мікрохірургії відбулася 15 липня 1974 року, коли Шимізу працював разом з лікарем Гарі Лобієм. Того дня він почав працювати штатним лікарем. Лобей повернувся після 6-місячного відрядження, де навчався різним методам мікрохірургії у лікаря Гаррі Бінке в Сан-Франциско. Під час обіду після напруженого ранку він засунув руку у кишеню і дістав звідти 6 мікрохірургічних швів, які наклав йому Бінке. Це були перші нитки такого типу в Канаді.
Того дня Шимізу зателефонувала лікар швидкої допомоги, вона була в паніці і повідомила, що молодій дівчині ампутували верхню кінцівку після того, як її переїхала косарка, коли вона дрімала в полі. Шимізу порадив лікарю прикласти відрубану руку в пакет з льодом і везти негайно дівчину в лікарню, де він працював.
Того дня операційні на базі лікарні були закриті, тому хірург швидко зателефонував до лікарні Чарльза Камселла з проханням надати швидко операційну і анестезіолога. Лікар швидко прибув в лікарню і почав операцію, з ним була медсестра, яка виявилася знайомою з інструментами для мікрохірургії, оскільки до цього вона проходила навчання в Мельбурні.
Операція розпочалася о 18 годині вечора, після інциденту пройшло 4 години. Шимізу провів її досконально, він зміг скласти правильно сухожилля, нерви, кровоносні судини. Під кінець операції він відпустив затискачі, і рука жінки стала миттєво рожевою. Молода дівчина змогла розкрити руку протягом 20 років спостережень. Саме ця мікрохірургічна операція пересадки руки стала першою в Канаді.
Сучасність хірурга
Шимізу є шановним канадським пластичним хірургом на пенсії, який був членом Канадського товариства пластичної хірургії. Він був секретарем товариства, а згодом навіть президентом. За досягнення в медицині і мистецьку роботу та відданість своїй професії його нагородили Орденом Канади. Тепер Шимізу продовжує вести активний спосіб життя, зі своєю великою сім’єю він багато подорожує, грає в гольф, малює.