Роберт Фостер з Едмонтона є всесвітньо визнаним вченим-фармацевтом, а також дослідником, підприємцем і засновником декількох успішних біофармацевтичних компаній. Його новаторські дослідження, розробка лікарських препаратів і відданість справі поліпшення стандартів медичного обслуговування врятували життя тисячам людей у всьому світі, пише iedmonton.net.
Дитинство і юність
Роберт народився 10 червня 1958 року в Едмонтоні. У родині він був другою дитиною з трьох. Батько хлопчика Фредерік був родом з Манітоби й брав участь у Другій світовій війні, в тому числі у висадці в Нормандії. Після закінчення військових дій він переїхав до Альберти, де володів і керував декількома лісопильнями. Мати Роберта була музиканткою зі Смуокі-Лейк, де її сім’я жила з 1899 року після імміграції з України.
Роберт ріс активною дитиною. У 6-річному віці він почав грати на трубі, а до цього – на фортепіано. Він обожнював хокей, кататися на велосипеді й проводив власні експерименти, використовуючи набір для хімічних дослідів. Коли хлопчикові виповнилося 13 років, батько влаштував його на одну зі своїх лісопилень, відтоді Роберт зрозумів, що таке праця. Робота видалася дуже складною для підлітка. Лежачи на спині в бруді під проливним дощем, ремонтуючи трансмісію вилкового навантажувача, коли масло капало в очі, юнак швидко навчився розв’язувати проблеми. Коли вони виникали, потрібно було терміново їх усунути, інакше повернутися до роботи не вийшло б.
До 18 років Фостер працював у батька, поки не вступив до Університету Альберти, мріючи про кар’єру музиканта. Але у 20 років всі плани рухнули, оскільки йому зробили серйозну операцію на горлі. На щастя, хлопець заново відкрив для себе хімію. На той момент йому здавалося, що вона відповідала його способу мислення.
У 1979 році Роберт здобув ступінь бакалавра наук з хімії, в тому ж році він познайомився зі студенткою-медсестрою Керолайн Севідж. У 1982 році Фостер здобув ступінь бакалавра наук, а Керолайн – ступінь бакалавра наук з сестринської справи, і вони одружилися. У шлюбі дружина подарувала чоловіку 4 дітей. У 1985 році Роберт став першою людиною в Канаді, яка змогла здобути ступінь доктора фармацевтичних наук.
У 1988 році він став доцентом на факультеті фармації та фармацевтичних наук Університету Альберти. З цього моменту Роберт почав кидати виклик студентам і надихати їх, ставши каталізатором розвитку успішної кар’єри багатьох з них.
Підприємницька діяльність на благо людей
Тим часом у своїй лабораторії Фостер звернув увагу на циклоспорин, який на той час був стандартним препаратом для пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів. Іронія долі полягала в тому, що циклоспорин балансував на тонкій межі між допомогою організму і запобіганням відторгнення нового органу та розвитком побічних ефектів, які в кінцевому підсумку пошкоджували цей же орган. Роберт усвідомив гостру потребу у нових, більш щадних і м’яких препаратах і хотів змінити ситуацію.
Попри те, що Фостер дуже любив проводити наукові дослідження, він ніколи не втрачав бажання займатися підприємництвом. У 1993 році він заснував власну біотехнологічну компанію «Isotechnika Pharma», де міг використовувати свої наукові та клінічні знання у сфері бізнесу. У 1997 році він остаточно пішов з посади постійного викладача і почав займатися розробкою лікарських препаратів.
Таким чином, Фостер став вченим і бізнесменом. Він невтомно працював у лабораторії над створенням унікальної молекули, яка була б основою нових ліків, здатних допомогти пацієнтам з трансплантованими органами по всьому світу. Потім він активно подорожував світом, щоб залучити потенційних інвесторів і виступити на медичних, наукових і банківських конференціях.
Роберт також поставив перед собою завдання – зібрати команду, яка допоможе йому здійснити мрію. Без сумніву, вона була світового рівня. Він шукав таланти за межами Університету Альберти, де навчалися найкращі випускники. Багато хто виявився скептиками, ніхто не вірив, що ліки створять в Альберті.
Відкриття воклоспорину і діагностичного набору
Інтуїція Роберта не підвела. У 1997 році його команда все ж відкрила воклоспорин. У 2002 році він уклав найбільшу на той момент в історії Канади угоду з ліцензування на суму 215 мільйонів доларів США зі швейцарською компанією «Hoffman-La Roche» на використання препарату для імуносупресії при пересадці нирок. Ця угода зробила Едмонтон відомим у світовій фармацевтичній індустрії. Потім «Roche» відмовилася від неї, пославшись на відсутність комерційного потенціалу, попри терапевтичний потенціал воклоспорину. На щастя, компанія «Aurinia Pharmaceuticals» з Вікторії, Британська Колумбія, повірила в перспективи лікарського препарату і проявила інтерес до співпраці з Робертом Фостером. Разом вони продовжили клінічні дослідження з лікування аутоімунних захворювань з вовчаковим нефритом як показання. Незабаром після цього «Isotechnika Pharma» придбала «Aurinia», і Роберт став її генеральним директором, а потім, після зміни назви компанії з «Isotechnika Pharma» на «Aurinia», — науковим директором.
Уже у 2021 році, через 28 років після того, як Роберт створив «Isotechnika Pharma», воклоспорин був схвалений як LupkynisTM, перший пероральний препарат для лікування пацієнтів з вовчаковим нефритом. Варто зазначити, що Роберт є одним з небагатьох канадських вчених в історії країни, які відкрили ліки, схвалені United States Food and Drug Administration (FDA).
На додаток до воклоспорину Фостер розробив діагностичний набір під назвою HeliKit, який дозволяє виявити наявність бактерії Helicobacter pylori, що викликає виразку шлунка. Важливо відзначити, що після її діагностики пацієнти можуть швидко пройти курс лікування антибіотиками. Цей тест став довгоочікуваною альтернативою іншим діагностичним тестам, в тому числі й ендоскопічним процедурам, які можуть бути довгими, інвазивними й дорогими. HeliKit вже кілька років успішно використовується в багатьох країнах.
Роберт не зупинився на досягнутому. На ранніх етапах розробки воклоспорину він разом з командою виявили хімічно споріднені молекули, які продемонстрували великий потенціал у лікуванні фіброзу, вірусів і деяких видів раку. Щоб вивчити потенціал препарату, який згодом став відомий як ренкофілстат, у 2014 році він покинув «Isotechnika Pharma» і заснував компанію «Ciclofilin Pharmaceuticals». Незабаром її придбала «Hepion Pharmaceuticals», і Роберт став її генеральним директором. Хоча клінічні випробування ренкофілстату нині знаходяться в невизначеному стані, препарат як і раніше має значний потенціал для лікування ряду захворювань. «Hepion Pharmaceuticals» зосередила свої дослідницькі програми на фіброзі печінки й раку печінки, проводячи безліч клінічних випробувань на людях в середній стадії розробки.
Нагороди за заслуги
У цілому за всю свою кар’єру Роберт опублікував 228 статей, рефератів і розділів книг з аналізу, розробки та фармакокінетики лікарських засобів. Також він є автором 207 патентів.
У 2024 році Роберт здобув почесний ступінь доктора наук Університету Альберти за видатну відданість справі наставництва та натхнення наступного покоління вчених. Йому також присудили нагороду Distinguished Alumni Award (2022) від університету та факультету фармації та фармацевтичних наук.
Багато престижних організацій відзначили роботу Фостера, в тому числі Sigma Xi Scientific Research Honor Society, American Association for the Study of Liver Disease та інші. У 2022 році його визнали одним з 50 впливових людей Альберти.