Девід-Лорн-Джон Тіррелл – видатний клініцист-вчений, вірусолог, підприємець і науковий керівник. Його найвидатнішим досягненням, яке врятувало життя, стало ліцензування першого перорального противірусного препарату для лікування хронічного гепатиту B у 200 країнах світу. Також Тірелл є засновником і директором Інституту вірусології Лі Ка Шина при Університеті Альберти, пише iedmonton.net.
Дитинство та освіта
Девід народився в 1943 році. Все його дитинство пройшло на батьківській фермі недалеко від Даффілда, на захід від Едмонтона. Після закінчення середньої школи в Стоуні-Плейн він вступив до Університету Альберти й в 1964 році отримав золоту медаль з природничих наук після отримання ступеня бакалавра хімічних наук. Далі він закінчив докторантуру з медицини й в 1968 році був нагороджений золотою медаллю з педіатрії. На другому курсі медичного факультету Тірреллу дали стипендію Life Insurance of North America Studentship, яка дозволила йому пройти комбіновану програму доктора медицини й доктора філософії. Після стажування в лікарні Університету Альберти Тіррелл вступив до Університету Квінса і здобув докторський ступінь з фармакології в 1972 році.
У 1975 році Девід повернувся до Університету Альберти, щоб завершити навчання з внутрішньої медицини та отримати кваліфікацію члена Королівського коледжу лікарів і хірургів. Спеціалізуючись на інфекційних захворюваннях, у 1976 році Тіррелл отримав стипендію Медичної дослідницької ради Канади, яка зіграла ключову роль у його медичній кар’єрі. Наступні 2 роки постдокторської підготовки в галузі вірусології в Каролінському інституті в Стокгольмі, Швеція, пробудили в ньому дослідницький інтерес, який зберігається донині.
Дослідження вірусу гепатиту B, відкриття противірусної терапії
У 1986 році, викладаючи курс для аспірантів, Тіррел виявив зачіпки, які могли привести його до відкриття противірусних препаратів для придушення вірусу гепатиту B. Так він почав займатися дослідженнями вірусу, який, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, був дев’ятою за значущістю причиною смерті. До Тіррелла приєднався його колега Морріс Робінс і почав вивчати хронічний гепатит B, який вражає приблизно від 300 до 350 мільйонів людей. Незабаром за цим пішли дуже важливі відкриття, що привели до укладення одного з найбільших дослідницьких контрактів з промисловістю. Компанія Glaxo Canada, нині GlaxoSmithKline, підтримала поточну роботу Тіррелла і заснувала дослідницьку кафедру з вірусології в Університеті Альберти.
Продовжуючи свої дослідження, доктор Тіррелл і його команда відкрили противірусну терапію хронічного гепатиту B, що призвело до ліцензування препаратів Heptovir в Канаді та Zeffix у всьому світі, які щодня рятують сотні життів. На знак визнання цього важливого відкриття Девід отримав премію AS Tech Award for Innovation and Science в Альберті в 1993 році, а в 1998 році премію J. Gordin Kaplan Award for Excellence in Research від Університету Альберти й медаль Prix Galien Canada за дослідження від Асоціації фармацевтичних виробників Канади теж в 1998 році. У 2000 році Канадський фонд печінки та Канадська асоціація з вивчення печінки нагородили доктора Тіррелла золотою медаллю.
Академічна діяльність
Відданість Девіда Тіррелла не поступається його педагогічному таланту. Його поважали й любили студенти різних рівнів навчання. У 1990 році Тіррелл отримав нагороду від Університету Альберти імені Резерфорда за видатні досягнення у викладанні на рівні бакалаврату. У 1999 році він здобув Кубок Університету Альберти, який підкреслив його комплексний і видатний внесок у розвиток цього закладу освіти як вченого, лідера і викладача. У 1998 році його назвали випускником року медичного факультету Університету Альберти.
За всю свою академічну діяльність Тіррелл підготував безліч аспірантів, працював у понад 200 комітетах, цільових групах і дослідницьких колективах. Його роботи широко публікуються в книгах, медичних наукових журналах по всьому світу.
Медична кар’єра Девіда Тіррелла включає академічні посади в Університеті Альберти, одному з найпрестижніших навчальних дослідницьких закладів Канади. У 1976 році Тіррелл став доцентом кафедри медицини та біохімії, а в 1982 році отримав звання професора. У 1994 році його призначили деканом медичного факультету, а в 1999 році – деканом медичного та стоматологічного факультетів.
Попри те що доктор Тіррелл отримав безліч національних і міжнародних нагород за свою революційну роботу, він як і раніше активно підтримує тісні зв’язки зі своєю рідною провінцією. Після пандемії COVID-19 Тіррелл у складі Канадської робочої групи з вакцин працював над противірусними препаратами та вакцинами проти SARS-CoV-2. Також він консультував федеральний уряд з питань вибору та закупівлі вакцин, враховуючи їх ефективність та безпеку.
Зі всього вищесказаного можна зробити висновок, що Девід Тіррелл зробив вагомий внесок у науку та медицину.