В Едмонтоні є багато унікальних місць, будівель, які несуть в собі велику історію і багато цікавих, а інколи і страшних фактів. Одним з місць, де відбуваються дивні і страшні речі є Charles Camsell Hospital. Більше на сайті iedmonton.
Лікарня Чарльза Камселла в Едмонтоні відома багатьом людям тим, що в ній можна часто бачити людські силуети, навіть тоді, коли вікна зачинені. Крім того, люди, які бували там, розповідали про те, що постійно в закладі, особливо опівночі, було чути жахливі крики, всередині будівлі самостійно вмикалося світло, з’являлися дивні спалахи.
Історія створення лікарні
Будівля, в якій знаходився Charles Camsell Hospital, була зведена у 1913 році. Спочатку вона функціонувала як єзуїтський коледж для хлопчиків. Вже у 1942 році будівлю купили для американської армії, заклад стає справжньою військовою базою для багатьох солдатів армії США, яких відправили на північ для будівництва шосе на Алясці.
В 1944 році її знову продали уряду Канади. Медичний корпус Королівської армії почав використовувати будівлю колишньої лікарні як госпіталь. Тут лікували військовослужбовців, які хворіли на туберкульоз й інші респіраторні захворювання.
З 1945 року заклад перетворили на туберкульозну лікарню, а точніше «індійський санаторій». Керували лікарнею Королівський медичний корпус Канади та служба охорони здоров’я Індії. Цей крок було зроблено через жахливі втрати, які завдав туберкульоз людям різних корінних націй. У 1946 році заклад перейменували на честь доктора Чарльза Камселла – геолога заступника міністра шахт і ресурсів.
Понад 20 років сюди відправляли чоловіків, жінок, дітей різних корінних націй з усієї Північної Канади на лікування.
У 1970 році лікарня перейшла до загального лікування всього населення. Офіційно заклад закрили у 1996 році.
Страшні факти про санаторій
Правда про те, що відбувалося тоді в стінах лікарні, ніколи не стане відомою, але розповіді старожилів насправді страшні. Є багато інформації про те, що люди різних націй, які перебували на лікуванні, піддавалися експериментам, які не мали нічого спільного з туберкульозом, на який вони хворіли. Багато людей відправляли в це місце своїх рідних з надією вилікувати, але багатьох з них ніколи більше не побачили.
Люди розповідають, що колись в цьому закладі відбувалося шокове лікування, проводили експеременти з харчуванням, примусово стерилізували людей, піддавали нелюдським процедурам, тестували на наркотики без згоди. Сім’ї загиблих досить часто не сповіщали про смерть їх близьких.
Тіла ховали в братську могилу, яка розташована неподалік від школи-інтернату в Сент-Альберті. Є багато історій про жорстоке поводження з пацієнтами лікарів цього санаторію. Один місцевий мешканець дав інтерв’ю місцевій газеті, в якому розповів свої згадки про те, як його призвали з сусідньої школи-інтернату, щоб зробити численні могили в мерзлій землі. Крім того, чоловік в деталях розповів про померлих, як їх ховали.
Через чутки про те, що сталося в цій лікарні, багато місцевих мешканців вважають, що в покинутій будівлі живуть привиди. Люди розповідають, що духи людей, які тут втратили життя, бродять у покинутій лікарні коридорами. Вони сподіваються, що можливо одного дня вони зможуть втекти з в’язниці та возз’єднатися з рідними, від яких їх жорстко забрали.
У 1990 році уряд Північно-Західних територій створив програму для заохочення жертв стерилізації звертатися і розповідати історії, які трапилися з їхніми рідними, або з ними. Тоді було досить багато звернень родин з північних громад, які шукають своїх близьких людей.
Територію лікарні викупив новий забудовник, там заплановано будівництво нового житлового комплекса, в який буде вкладено 200 мільйонів доларів.
