Елісон Сидор — відома спортсменка не тільки в Канаді, а й далеко за її межами. Уродженка Едмонтона змогла легко домогтися слави та визнання у велосипедному спорті. Вона вважається найкращою канадською велосипедисткою і лідером у маунтінбайку. За всю свою кар’єру вона змогла завоювати 17 медалей Кубка світу з велоспорту-кроскантрі. Журнал «Velo News» неодноразово називав спортсменку міжнародною велосипедисткою. Вона часто виступала на шосейних перегонах і 4 рази вигравала в них чемпіонат. Детальніше про те, як їй це вдалося, поговоримо на edmontonka.com.
З’явилася на світ Елісон у 1966 році. Її батько працював у гірничодобувній промисловості. Усе дитинство майбутньої спортсменки пройшло в переїздах. У дворічному віці Елісон почала проявляти інтерес до спорту, а в шкільному віці — хороші здібності до їзди на велосипеді. У 1989 році Сидор закінчила Університет Вікторії зі ступенем бакалавра наук з біохімії.
Спортивна кар’єра
У 20 років Елісон почала серйозно займатися велоспортом. Вона активно тренувалася для участі в тріатлоні, коли навчалася в університеті. Незабаром її зацікавив шосейний спорт, у якому вона домоглася колосального успіху. У 1987 році на Іграх Західної Канади вона здобула золоті медалі у всіх трьох видах спорту (маунтінбайк, шосейний, велокрос). До кінця 1987 року Сидр завоювала срібло на Національному чемпіонаті Канади з шосейних перегонів і увійшла до складу національної збірної Канади з шосейних перегонів. За свою кар’єру вона 4 рази вигравала національний чемпіонат Канади з шосейних велогонок.
У 1991 році вона стала першою канадською жінкою, яка завоювала медаль в індивідуальних і міжнародних змаганнях з шосейних перегонів, посівши третє місце на чемпіонаті світу UCI в Штутгарті, Німеччина. Того ж року Сидор дебютувала на міжнародних змаганнях з гірського велосипеда і посіла 4 місце на етапі Кубка світу в Мон-Сент-Анне. Уже в других перегонах, на етапі Кубка світу з кроскантрі у Швейцарії, вона завоювала перше місце.
У 1992 році Сидор посіла третє місце у світі в шосейних перегонах, показавши хороші результати. Також цього року вона взяла участь в Олімпійських іграх у Барселоні, де завоювала 12 місце в жіночих індивідуальних шосейних перегонах. У 1994 році Сидор взяла участь в Іграх Співдружності, де розділила срібло в командних перегонах на час і стала володаркою бронзи в шосейних перегонах. Перемога на чемпіонаті світу стала великим досягненням для спортсменки, яка сумнівалася в тому, чи вистачить у неї сил і майстерності, щоб домогтися успіху в маунтинбайку. Вона змогла вибороти золото на трьох чемпіонатах світу поспіль. У 2002 році вона також розділила титул чемпіонки світу в командній естафеті.
Мабуть, найсміливіший виступ Сидор стався під час перегонів Кубка світу в Плімуті, Англія. Ближче до кінця перегонів у Елісон, яка боролася з грипом, зіскочив ланцюг на велосипеді з передачі. Вона звалила велосипед на плече і почала бігти до фінішу, а за нею прагнула зграя перегонників. Спортсменка закінчила перегони з бронзовою медаллю. Важливо зазначити, що згідно з правилами, перегонник, який зазнав травми або механічного зламу на останніх кількох сотнях метрів перегонів, має право завершити їх, якщо перетне фінішну лінію на велосипеді.
Також Елісон Сидор завоювала срібну медаль у перших жіночих перегонах з маунтінбайку в кроскантрі на літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, подолавши дистанцію в 32 км за 1:52:36. Загалом вона взяла участь у чотирьох Олімпійських іграх, і до 40 років брала участь в етапних марафонських перегонах по всій Європі. У 2008 році вона посіла перше місце на Absa Cape Epic в жіночій категорії, а у 2009 році в змішаній категорії. У 2010 році Елісон назавжди пішла зі спорту.
Нагороди за заслуги в спорті
З 1992 року по 2004 рік Елісон жодного разу не фінішувала за межами п’ятірки найкращих на чемпіонатах світу. У 2006 році, у віці 40 років, вона посіла дев’яте місце на чемпіонаті світу UCI. На її рахунку чотири титули чемпіона світу, срібна медаль на Олімпійських іграх 1996 року, три титули чемпіона світу UCI, 17 перемог у Кубку світу. Також Сидор занесли в Зал слави маунтінбайку у 2007 році.
У 1996 році її нагородили нагородою Боббі Розенфельд як найкращу канадську спортсменку року. Цього ж року її назвали велосипедисткою року за версією журналу «Velo News». У 1990 році Сидор присудили звання однієї з 25 канадських велосипедистів століття за версією «Canadian Cyclist» і нагородили Орденом Британської Колумбії.