29 Січня 2023

Історія легендарного «Стадіону Кларк»

Related

Історія про волонтерство едмонтонця Браяна

Простий чоловік з добрим серцем Браян родом з Едмонтона...

Берда Фуллер: життя, присвячене людям

Берда Фуллер – жінка, яку знають за межами Едмонтона...

Лікар Роберт Баррелл – засновник нанотехнологій в лікуванні опіків і ран

Лікар Роберт Баррелл відомий не тільки в Едмонтоні, Альберті,...

Розелла Бйорнсон – жінка підкорювач неба

Розелла Бйорнсон - відома жінка в галузі авіації Альберти....

Тяжкий шлях до успіху винахідника Генрі Бергена

Генрі Дж. Берген - відомий винахідник Альберти. Колись він...

Share

Футбольний стадіон – що це? Насамперед – це бездушна споруда з металу, бетону, скла і пластика. Та звісно, що за цими будівельними матеріалами приховано дещо більше. Той, хто хоч раз у житті побував на такій арені, погодиться, що стадіон докорінно відрізняється від житлового будинку. Будь-яка спортивна подія на стадіоні за умови присутності вболівальників завжди нагадує спектакль з елементами драми, а інколи комедії, де нерідко проявляється справжня людська емоція радості або ж розчарування. Детальніше на сайті iedmonton.

Спортивна інфраструктура Едмонтона

Територія нашого рідного міста сягає 684 квадратних кілометрів, і на такому просторі звісно місця вистачить не на одну спортивну арену, що і сталося історично. Важливим фактором є те, що наше місто має довгу історію, що була започаткована у 1795 році, а отже часу було вдосталь, щоб побудувати арени в достатній кількості. Кожна з них має власну неповторну енергетику та історію, і всі вони були збудовані для різних видів спорту. Не відкриємо Америку, якщо скажемо: «Більшість з них акцентовані на хокей», та й існують ті, які споруджувалися для інших видів спорту. Якщо ж брати з найновіших, що з’явилися у ХХІ столітті, на думку спадає «Rogers Place», що з’явився мапі міста у 2016 році. У цієї арени все життя ще попереду, але існує в нашому місті стадіон, який вже має чималий досвід і, на відміну від вищезгаданої споруди, ця нагадує такого собі мудреця, з історією якого ми й познайомимося далі.

«Стадіон Кларк»

П’ятнадцятим мером міста Едмонтона був уродженець Онтаріо – Джозеф Ендрю Кларк, який народився у 1869 році і пішов з життя у 1941 році.

За три роки до закінчення життя мера, у 1938 році, у нашому місті був споруджений стадіон, який отримав ім’я видатного політика. 

Ділянку для будівництва арени надав прем’єр-міністр міста Маккензі Кінг. Цікаво, що перші трибуни по дві сторони від поля були зроблені з деревини. Та попри не найнадійніший матеріал, все ж, арена вміщувала 20000 вболівальників.

У приміщенні арени проводили футбольні поєдинки і змагання з легкої атлетики. 

До появи у місті «Стадіону Співдружності» у 1978, даний стадіон був домівкою для ФК «Едмонтон Ескімос», який було створено у 1949 році, яка виступала у Західному дивізіоні.

В книзі історії арени присутні сторінки з присмаком Італії. Так, роки післявоєнної імміграції, що більшою мірою налічувала громадян з Італії, подарувала нам ФК «Крістофоро Коломбо» у 1955 році. З часом від міської влади клуб отримав ділянку для будівництва власного стадіону, але через низку фінансових причин їм не вдалося втілити мрії в життя. Земельну ділянку передали під будівництво католицького храму в Едмонтоні – «Санта Марія Горетті». Тож було прийнято рішення домашні поєдинки грати надалі на «Стадіоні Кларка».

Нова епоха

У 1978 році неподалік від даної арени з’явився «Стадіон Співдружності», куди й перебралися «Едмонтон Ескімос», а на самій арені стало відчутно прохолодно, адже гомін вболівальників став не таким гучним, як то було раніше. Надалі тут проводилися несуттєві змагання нижчих ліг і незначні спортивні змагання.

Наступні 22 роки нагадували процедуру штучного дихання для хворого, яка не приносило дивідендів, і в 2000 році сталося те, до чого все йшло. Арену було зрівняно з землею. Через рік стадіон воскрес із царства історії, і вже в 2001 році арена приймала Чемпіонат світу з легкої атлетики, що відбувався в Едмонтоні. 

Замість смарагдового справжнього газона було встелено штучний, і, з моменту реконструкції арени, вона приймала змагання незначного калібру, але періодично тут мірялися силами і більш імениті особистості. 

Кілька футбольних колективів нашого міста безрезультатно намагалися зробити арену домашньою, але вдалося це лише ФК “Едмонтон”. З 2012 року тут відбулося ще кілька змін трибун і газону, що дозволило повною мірою вболівальникам насолоджуватися як футболом, так й іншими видами спорту. 

Герой нашої повісті – легендарний стадіон та один з символів нашого міста і Альберти, який отримав нове життя паралельно з новим тисячоліттям і віриться, що це буде нова ера для невід’ємної частини історії Едмонтона.

.,.,.,.