9 Грудня 2022

Має зірку на алеї слави. Актор, продюсер і режисер з Едмонтона

Related

Історія найтитулованішого клубу, або, як “ескімоси” Канаду підкорювали

Едмонтон, центр провінції Альберта. Регіон, що має свою культуру...

Історія легендарного «Стадіону Кларк»

Футбольний стадіон - що це? Насамперед - це бездушна...

Починав кар’єру в Едмонтоні. Історія футболіста Баварії

Не було б щастя, так нещастя допомогло. Саме такий...

Історія футбольного клубу з Едмонтона

Канада ніколи не вважалася футбольною нацією. Наша країна ніколи...

Хокеїст збірної Канади з українським прізвищем

Хокей - гра сміливих, могутніх і кремезних чоловіків, які...

Share

Історія світового кіно знає чимало відомих імен акторів, режисерів, сценаристів, авторів і т.д. У кожного з них своя історія і свій шлях до успіху і визнання. Та який би той шлях не був, а кінцева мета у всіх медійних особистостей – це визнання публіки. За цим поняттям, звісно що, криються і гонорари, оскари, слава і багато іншого. Єдине, що не придбаєш за гроші, так це любов глядача. Герой нашої розмови безумовно її заслужив і далі тому підтвердження. Далі на iedmonton.

Артур Гіллер

Канадсько-американський продюсер, актор, режисер кіно і телебачення, але, насамперед, – це наш земляк, про життєвий шлях якого далі.

Народився Артур у Едмонтоні 22 листопада 1923 року у єврейських емігрантів з Польщі Харрі і Роуз. Батьки Артура стали жити у нашому місті з 1912 року. Щоправда, до того вони проживали у Нью Йорку. Наш земляк став третьою дитиною у родині після двох донечок.

Батьки Артура мали власне житло і непогані на ті часи статки та організували в нашому місті Єврейський театр, де майбутній режисер вже мав коротенькі ролі у віці 11 років.

У віці 18 років Артур почав отримувати військовий досвід у Royal Canadian Air Force (Королівські військово-повітряні сили Канади). Не важко здогадатися, що у 1941 році наш земляк брав участь у Другій світовій війні.

Після повернення зі служби, здобуває вищу освіту в Університетському коледжі Торонто. Завершення навчання в цьому місті ознаменувалося етапом, який загалом можна назвати творчим.

Дорога в кіно

Радіо – саме таким був старт кар’єри Артура, яка особливо не віщувала великого майбутнього, але хтозна, можливо вже тоді наш земляк виношував ту ідею.

Багато це чи мало, але працювати на телебаченні Артур почав на телеканалі “СВС” на посаді режисера. На цьому етапі в Артура повною мірою “розв’язуються руки” і вперше його доля зводить зі славетним Голівудом. В дорогу до столиці кіно Артура покликало запрошення від серйозних людей, які були вражені досягненнями Артура у Канаді.

Перші успіхи не змусили себе довго чекати. Хоч вони й були епізодичні, та назви картин, де наш земляк впровадив свої режисерські здібності, були “Альфред Хічкок”, “Трилер”, “Перрі Мейсон” і “Театр 90”.

1950-ті роки для Артура були визначними, адже саме в ці роки режисер зняв свою першу авторську картину “Безпечні води”. 

Цікавим епізодом на злеті кар’єри стала співпраця зі студією “Disney” над картиною “Чудо білих жеребців”. 

До всесвітньої “Сімейки Адамс” наш герой теж приклав руку і свій талант у першому сезоні відого телесеріалу.

У 1971 році картина “Історія кохання”, яку зняв Артур, була номінована на найвищу кінопремію “Оскар”.

Наш герой продовжує плідно працювати, знімати і сам знімається у різноманітних картинах і плоди праці не змусили на себе чекати. Так, у 1989 році, Артура призначають на дуже високу посаду президента Гільдії режисерів Америки, де працює протягом 5 років.

У 2002 році на Канадській алеї слави з’явилася зірка з іменем нашого земляка, що змушує нас зайвий раз переконатися у талановитості Артура Гіллера.

Ще через 4 роки отримав ще одну достатньо серйозну нагороду – “Звання офіцера ордена Канади”.

Із творчих досягнень Артура існує один пункт, який завжди псує послужний список кожної людини, що працює в кінематографі. У 1999 році режисер був серед номінантів на премії “Золота Малина” за картину “Гори Голівуд”. Ця премія для тих, хто створив щось в кіно, що має негативну оцінку у будь-якому аспекті.

Серце нашого талановитого земляка зупинилося у 2016 році. У віці 93 років Артур пішов з життя не дотягнувши 7 років до цілого віку. 

Які б не були у людини досягнення в професійному плані, насамперед, має бути родина, де у Артура все було добре. Був одружений ще з далекого 1948 року на жінці на ім’я Гвен, яка подарувала своєму коханому двох дітей. Діти Артура, своєю чергою, зробили батька двічі дідусем прекрасних онуків. 

Артур Гіллер прожив довге і достойне життя, він наш земляк і завдання майбутніх поколінь – не розгубити ту шану до нашого співвітчизника і передавати хоч зрідка майбутнім поколінням крихту радості за зіркового уродженця міста Едмонтон. 

.,.,.,.