Нікого не дивує той факт, що наше місто є одним з тих, на території якого проживає чималий відсоток української діаспори. Історично склалося, що в книгу нашого і без того славетного міста вписали свої імена особистості, які так, чи інакше мають стосунок до України. Взяти, хоча б, мера Едмонтона – Вільяма Гавриляка, письменницю Мирославу Косташ і багатьох інших. Звісно, що ці особистості – лише маленька вершина айсберга від того переліку уродженців Едмонтона, які мають українське коріння.
Розмова сьогодні піде про хокеїста, що в даному виді спорту досягнув того, до чого прагнуть всі хокеїсти світу, а саме – володарем «Кубка Стенлі». Та жахлива травма змусила етнічного українця поставити хрест на майбутніх звершеннях в NHL, але до цього ми дійдемо. Більше на сайті iedmonton.
Джонні Бойчук

Достеменно невідомо чому, але в різних джерелах прізвище нашого земляка пишеться як Бойчак, проте то вже зовсім інша історія.
Народився спортсмен в Едмонтоні 19 січня 1984 року в родині українців, хоча й імена батьків Джон і Одрі в жодному разі не асоціюються з Україною. Хай би там як, але в паспорту захисника значиться громадянство Канади.
Як і для більшості хокеїстів материкової Америки, визначальною подією в кар’єрі спортсмена став драфт. В підсумку цієї події на нашого земляка поклав око один з найтитулованіших клубів NHL – «Колорадо Евеланш». Та поки Джонні чекав своєї черги після драфту будучи 61 номером, з 2000 по 2003 роки захищав кольори клубу з Альберти «Калгарі Хітман», тож можна вважати, що перші кроки спортсмен зробив на Батьківщині. Наступною сходинкою, тривалістю в один рік, був ще один колектив з Канади – «Мус Джо Уоріорз». Хоч вищезгадані клуби мають статус юніорських і радше аматорських, частину першого досвіду у чоловічому спорті Джонні, все ж, отримав поруч з домівкою.
NHL і не лише

З 2004 по 2014 роки Джонні встиг кілька разів змінити клубну прописку в сімох клубах США, частина з яких є постійними учасниками NHL, серед яких «Колорадо Евеланш», що в 2002 році після драфту мали свої плани на спортсмена. До тієї когорти клубів NHL, за які Джонні виступав в період 10 років, вписані такі колективи, як «Бостон Брюінз», «Нью-Йорк Айлендерс».
2011 рік для нашого земляка і міста зокрема став приємним етапом кар’єри спортсмена. Саме захищаючи жовто-чорні кольори клубу зі штату Массачусетс «Бостон Брюінс», Джонні став володарем омріяного для тисяч хокеїстів світу трофея – «Кубка Стенлі». Того ж сезону наш герой провів на полі 77 поєдинків і 5 разів розписався у рамці воріт суперників.
До видатних моментів на шляху Джонні можна записати подію, що сталася в 2009 році, за часів виступів спортсмена у складі “Бостон Брюінс”, за який спортсмен відіграв 6 сезонів, щоправда, з невеликими перервами. Того року наш герой отримав щорічну нагороду імені “Едді Шора”. Так, то не NHL, а Американська хокейна ліга, але все одно за красиві очі її ніхто не дає. Ця нагорода вручається кращому захиснику ліги і факт, що наш земляк став одноосібним переможцем, не може не тішити.
Як відомо, хокей це гра справжніх чоловіків і фізичний контакт з суперником є невід’ємним елементом цього виду спорту. Та ситуація, що трапилася з захисником “Нью-Йорк Айлендерс”, змусила зціпити зуби від того жахіття навіть найсильніших духом. В матчі “Кубка Стенлі” проти колишніх одноклубників з “Колорадо Евеленш” гравець команди суперника, падаючи на лід, не помітив позаду себе Джонні і лезом ковзана розсік око нашому земляку, після чого лікарі були змушені накласти на рану в області ока 90 швів. Незабаром Джонні оголосив про закінчення кар’єри і, швидше за все, причиною цього став саме той випадок.
Ось така вона – іронія долі. Клуб, що в 2002 році після драфту “поклав око” на Джонні, став тим колективом, проти кого зіграв свій останній матч в NHL наш герой.
Додамо, що за всю кар’єру уродженець Едмонтона зіграв шалених 725 поєдинків у професійному хокеї, і ця цифра лише з найкращої сторони характеризує Джонні як майстра і професіонала своєї справи.